Соціальний педагог — це спеціаліст, у компетенцію якого входить надання педагогічної, психологічної, соціальної та психотерапевтичної допомоги людям, які її потребують. Він організовує виховну роботу з дітьми, молоддю, дорослими в різних соціокультурних середовищах (сім’ї, навчальних і дошкільних закладах, дитячих будинках, притулках, трудових колективах тощо).
Соціальний педагог повинен знати основні закономірності розвитку особистості на всіх вікових етапах; специфіку формування стосунків у соціумі; екологічну, демографічну, соціально-педагогічну характеристику мікросередовища; форми і методи соціально-педагогічної роботи з сім’єю, різними групами і категоріями населення; функції, права і обов’язки державних і суспільних інститутів стосовно сім’ї та особистості; особливості молодіжної політики держави; основи трудового законодавства, сімейного права; методику і технологію діагностики особистості та її мікросередовища; вміти аналізувати і програмувати соціальну роботу, проводити соціально-педагогічні дослідження, діяти відповідно до етичного кодексу спеціаліста.
Спираючись на аналіз науково-педагогічної літератури, можна визначити такі основні положення кодексу етики соціального педагога:
— бути комунікабельним, контактним посередником між клієнтом і його оточенням та іншими суб’єктами соціальної роботи, разом визначати шляхи розв’язання проблеми, спонукати до дії, ініціативи, творчості, враховуючи можливості особистості, поважати її гідність та унікальність;
— уміти слухати клієнта, проявляти витримку, делікатність, тактовність, виконувати роль порадника, будувати взаємини на основі діалогу «рівний з рівним», на позиції гуманізму і милосердя в контексті християнського свято огляду;
— проводити роботу в рамках своєї компетенції; нести персональну відповідальність за якість своєї роботи; захищати і підсилювати гідність професії, удосконалювати професійні знання, майстерність, рівень кваліфікації;
— не повчати, не наказувати, не використовувати професійні відносини в особистих цілях, не піддаватися впливам і натискам, що призводять до негативних наслідків;
— сприяти розвитку благополуччя суспільства шляхом: розширення особистих можливостей людей, приділяючи особливу увагу людям з обмеженими функціональними можливостями; активної боротьби проти несправедливості щодо різних верств населення стосовно їх національних, політичних і релігійних переконань; створення умов для розвитку культур національних меншин; ініціатив, спрямованих на зміни законодавства з метою покращання соціальних умов життя.
До характерних рис особистості соціального педагога належать: емпатійність, гуманність, делікатність, психологічна грамотність, комунікабельність, тактовність, загальна культура.
Кожен спеціаліст в області соціальної педагогіки повинен керуватися «Етичним кодексом спеціалістів із соціальної роботи України» в основу якого покладено вітчизняний досвід і міжнародні етичні принципи й стандарти соціальної роботи. Документ містить: етичні принципи діяльності спеціалістів із соціальної роботи, тобто перелік базових ідей і традицій, що стають підґрунтям для прийняття етичного рішення в соціальній роботі; норми етичної поведінки спеціалістів із соціальної роботи як основи професійної діяльності.
