Організаційне консультування спрямоване на вирішення проблем, що виникають в організаціях. На відміну від психологічного спрямування для нього має місце ділова орієнтація, але особистість також є важливою виключно важливою сферою уваги.
Психолог, який працює у будь-якій організації, вирішує завдання, які з особливостей діяльності цієї організації та умов, у яких він перебуває, пов’язані з підвищенням ефективності діяльності, функціонування організацій різного характеру, зростанням і використанням індивідуальних ресурсів людини. Він розробляє рекомендації щодо психологічної оптимізації праці, управління, міжособистісних та міжгрупових відносин.
Психолог, який займається організаційним консультуванням, може бути штатним співробітником комерційної та некомерційної організації, діяти як практикуючий спеціаліст самостійно або у складі територіальної (невідомчої) консультативної, психотерапевтичної чи діагностичної структури.
Важливим напрямом діяльності психолога є:
- моніторинг рівня психічної напруги, стану, емоційного самопочуття працівників;
- прогнозування цих показників у зв’язку з очікуваними перетвореннями та подіями.
В організаційному консультуванні виділяють такі завдання: планові (поточні) та екстрені.
Планові завдання зумовлюються необхідністю повсякденного психологічного забезпечення діяльності персоналу організації чи режимом консультативного прийому. У свою чергу планові завдання поділяються на: короткострокові та довгострокові.
Короткострокові завдання зазвичай мають чітку структуру, мету та результат. Нерідко вони алгоритмічні. До таких завдань належить, наприклад, тестування.
Довгострокові завдання є реалізацію певних ідей і задумів із загальною спрямованістю на вдосконалення системи психологічної допомоги. Довгострокові завдання організаційного психолога полягають у послідовному приведенні умов діяльності персоналу у відповідність до законів психології. Це передбачає виявлення приватних невідповідностей, знаходження прийнятних рішень та переконання посадових осіб, наділених владою, вносити організаційні, фінансові, технологічні та інші зміни, якщо їхня необхідність диктується психологічними міркуваннями.
Екстрені завдання організаційного психолога передбачають встановлення психологічних причин різного роду порушень у налагодженому процесі функціонування персоналу: конфліктів, аварій і катастроф, індивідуальних зривів, а також підготовка та внесення пропозицій щодо ліквідації негативних психічних та соціально-психологічних наслідків названих та інших ексцесів.
Завдання організаційного психолога формулюються відповідними відомчими документами.
